неділя, 11 грудня 2016 р.

«СНІД: ЗНАТИ ЩОБ ЖИТИ»



  Що й казати, прекрасна, чарівна наша планета – Земля: Голубі простори морів і океанів, зелені шати лісів і полів, жовті килими пісків, білі ковдри снігів. Але в наше спокійне життя вриваються війни та епідемії. У минулі віки на Землі безроздільно панували чума і натуральна віспа. Згадуючи про ці хвороби, часто вживають означення «чорна», бо вони несли смерть, голод, руйнування.
   На початку ХХ ст. нове інфекційне захворювання – СНІД, яке, як і ядерна загроза, екологічна криза стало реальною загрозою існування людства. Непосильним тягарем лягли на плечі всього  людства такі біди як наркоманія, сексуальна розбещеність, проституція – саме вони стали живильним середовищем цього грізного захворювання, яке забирає вже сьогодні тисячі людських життів. Якщо в середні віки для поширення чуми по Європі було потрібно близько століття, то нині для поширення СНІДу на всі континенти виявилося достатнім близько 4-ьох років.
   1988р. – 1 грудня оголошено Всесвітнім днем боротьби    зі СНІДом.  Зареєстровано першу смерть в Україні.
   1991р. – в Україні прийнято перший Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення».
   Що таке СНІД? Повна назва хвороби: синдром набутого імунодефіциту.
   ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.
   Сьогодні  проблема СНІДу і ВІЛу стоїть дуже гостро. Тому всі, від кого залежить інформація про цю страшну хворобу повинні донести іі до кожного в повному обсязі. З приводу цього, в сільській бібліотеці організовано тематичну поличку під назвою «СНІД: ЗНАТИ ЩОБ ЖИТИ» та проведено літературно-пізнавальну годину з дев’ятикласниками місцевої школи. В годині спілкування наводилася сумна статистика зростання цього небезпечного захворювання не тільки в світі, а й в Україні. А також учні підготували невеличку програму СНІД - ПАРАД, в якій озвучили невигадані, а реальні історії своїх ровесників-наркоманів. Усі присутні мали змогу переглянути документальний фільм «Ціна кайфу».
   ВІЛ –інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, гуманного ставлення з боку оточуючих і психологічної підтримки. Бо коли від них ще й відвернуться люди, пережити це буде дуже важко. Отож, будьмо милосердними. Тим більше, що хворі на СНІД не становлять небезпеку для оточуючих людей при побутових контактах.




Немає коментарів:

Дописати коментар